Ті, хто не пізнав всього горя війни, ніколи не зрозуміє тих, хто втратив все, хто продовжує жити без планів на майбутнє, для кого завдання дня просто вижити.

Цьому підтвердження висловлення цієї жіночки. Вона цього не бачила.


Але я пам’ятаю ті зимові дні 2014-2015рр, коли діти у Гранітному без світла, опалення, під обстрілами готувалися до ЗНО. Так, вони їх склали на «відмінно», але потім була інша проблема - у батьків грошей нема, щоб діти вчилися далі.

А ще я пам’ятаю зиму 2014 року, коли в Маріуполі зайшов до казарми училища міліції, де побачив різного віку жінок, дітей від року до 16, які не мали зимового одягу, бо виїхали влітку. Це була саме казарма, навіть гірше, ніж у мене в армії, але вони там жили вже більше п’яти місяців.

Чужих дітей не буває. Буду за них боротися.

Петицію можна підтримати тут: https://petition.president.gov.ua/petition/57750