До Кримінального процесуального кодексу України були додані положення, які можуть призвести до розбалансування змагальності сторін

Початок реформи правосуддя закладено. Напередодні Президент України підписав законопроект №6232 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". 22 дні Президент витратив на аналіз прийнятого закону та його підписання.

Основні концептуальні ідеї, які дозволяють запустити Верховний Суд України, закладені у всі новоприйняті процесуальні кодекси. Разом з цим, до Кримінального процесуального кодексу України були додані положення, які можуть призвести до розбалансування змагальності сторін та призведе до перезавантаження судових органів. Особливу увагу необхідно звернути на кілька новацій.

Постійність колегій в судах першої інстанції. Частина 4 статті 35 КПК України в редакції законопроекту передбачає, що кримінальне провадження, розгляд якого відповідно до КПК України здійснюється колегією суддів, в обов'язковому порядку розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду (першої чи апеляційної інстанції, Касаційного кримінального суду Верховного Суду) строком на один рік (частина 5 статті 35 КПК України). Таким чином, створюється модель судової системи, за якої особи, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, фактично будуть знати суддів, які будуть розглядати їх справи. Це створює великий корупційний ризик та можливість зловживання владою з боку визначених суддів. Окрім того, не є виключним фактором і здійснення наперед тиску на визначену постійну колегію суддів з боку органів прокуратури задля отримання необхідного судового рішення.

Можливість подвійної участі судді. Частина 11 статті 35 КПК України передбачає, що розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим же складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, що створює ризик необ’єктивного розгляду кримінальної справи. На відмінну від зазначеної редакції, чинний КПК України передбачає недопустимість повторної участі судді у кримінальному провадженні, що в своїй мірі забезпечує неупереджений розгляд кожної справи окремим суддею.

Проведення експертизи лише за ухвалою слідчого судді. Законодавцями були прийняті зміни до статей КПК України в частині проведення експертизи, зокрема до ст.242-244 КПК України, де визначається, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду. Таким чином, щоб провести будь-яку експертизу необхідно отримувати ухвалу слідчого судді. Це призведе до того, що судді будуть виконувати виключно функції слідчих суддів задля забезпечення проведення досудового розслідування і розглядати клопотання слідчих, прокурорів та захисників. Окрім того, дану норму необхідно розглядати в розрізі введення монополізації на надання експертних послуг, де у відповідності до внесених змін експертиза може бути проведена виключно державною установою, що призведе до перенавантаження експертів та затягування судового розгляду окремих справ до моменту отримання висновків експерта.

Розширення повноважень суддів та порушення балансу змагальності сторін. Народними депутатами були внесені зміни до ст.332 КПК України, де збільшуються повноваження суддів і надається можливість призначення експертизи суддею, навіть за умови відсутності клопотань будь-якої із сторін, якщо суддя буде вбачати, що існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності. Таким чином, суддя на власний розсуд всупереч ідеї змагальності сторін може призначити експертизу, якщо буде вважати, що висновок сторони обвинувачення або захисту є необ’єктивним. При цьому, не наводяться критерії або підстави за яких суддя може дійти такого висновку.

Невизначений понятійний апарат. Відповідно до частини п’ятої нової статті 434-1 КПК України суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати таке кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо прийде до висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. Поняття «виключна правова проблема» є оціночним поняттям, не містить в собі характерних критеріїв за яких судді можна встановити, що це є виключно правова проблема. Юридичного визначення цього поняття не має в жодному законодавчому акті України, що може бути наслідком неоднозначного та неоднакового тлумачення та застосування даної норми, що є порушенням статті 8 Конституції України.