Про українців на окупованих територіях:

Я знаю багатьох людей там. Майже без перерви був там 1,5 роки, а так, рахуйте, весь час на Сході… І там досить багато українських сіл, люди в яких розмовляють українською мовою… Це наші співгромадяни. Кинути їх - це якось не по-людськи, не по-християнськи.

Про сценарій повернення окупованих територій:

Так, там є виродки, які, користуючись ситуацією, посідають якісь посади, мають преференції в управлінській діяльності так званих "республік". Але щойно ми перекриємо їм кисень, щойно візьмемо під контроль кордон з Росією - нам не треба буде навіть туди заходити і воювати там. Все саме собою стане на свої місця. Бандформування ми зачистимо. Треба тільки дати людям там можливість вдихнути повітря свободи, яке є в нас тут. І все стане на свої місця.

Про те, чому люди не залишають окуповані території:

Люди не винні в тому, що трапилось. Держава ж теж виявилася не готовою до того, аби їх прийняти. Чимало людей, які сьогодні перебувають на окупованих територіях, були готові їхати в Україну, кинувши там все - але їх тут ніхто не чекає, їм нема, куди їхати. Навіть якщо у людини там є лиш кімнатка чи невеличкий будиночок у власності - тут ми не можемо їй запропонувати й того. Тому люди залишаються і живуть там.

У моєї доньки є одногрупниця, яка живе зараз у Харкові, а її батьки - у Торезі. У неї була перепустка, термін дії якої нещодавно добіг кінця. Її батько - при смерті, лікарі кажуть, жити лишилося йому тиждень чи два, а вона не може до нього поїхати. Чи винні ці люди, що їм не було куди приїхати в Харкові?

Про те, як відчути Донбас:

Щоб відчути, що таке Донбас, там треба просто трошки побути. Безумовно, жителі Донбасу трохи відрізняються за ментальністю, за ставленням до України від уродженців західної України. Але східняки – такі ж українці, як і всі решта.

На Донбасі... коли почалася війна, ми побачили переляканих людей. Людей, які не бажали війни. Які не розуміли, що відбувається. Які були залякані вже російською пропагандою, яка ще за Майдану показувала їм абсолютно альтернативну "реальність". Все, що було на Майдані, для них - це зло. Всі, хто там був - "майдануті", за винятком "Беркуту". Людей штовхали до висновку: краще відокремитися та йти до Росії. Але сьогодні вони відчули на собі, що таке російська агресія, яким потужним може бути вплив пропаганди на свідомість звичайних громадян. Вони відчули на власній шкірі, що їхній омріяний "русский мир" - це тоталітарний режим, це аналог Північної Кореї з її вічним "одобрямсом". Це – шлях в нікуди.