4 роки тому Авдіївку вирвали із нахабних лап русского міра. 4 роки тому наші хлопці із 93-ї бригади та ДУК звільнили місто. Звільнили від того хаосу та безвиході, в якому Авдіївка вже стояла однією ногою.

Сьогодні ми святкували фактично другий день народження міста. Окрім ходи, молебня біля пам'ятника загиблим авдіївцям, відвідали й сумнозвісний меморіал на Промкі. Вшанували пам'ять тих, хто стримував нашестя вже після звільнення.

Військовослужбовцям з нагоди свята вручив пам'ятну відзнаку ВЦА - медаль "За оборону Авдіївки". Дві нагороди, на жаль, посмертні... Сім'ям загиблих героїв їх передасть колектив 93-ї механізованої бригади.

Зловив себе на думці. Місто наші хлопці звільнили, та от від зазіхань "мирних братушок" позбутися складно. Саме тому Авдіївка вже чотири роки регулярно отримує "подарунки" у вигляді обстрілів житлових будинків та постійних перебоїв із водопостачанням. Але ж. Незважаючи на всі труднощі, на всі проблеми, місто відновлюється. Воно живе. Із 7 тисяч населення, що лишилось тут у 2014-му, нині маємо понад 20. Працюють усі державні установи. Не збирається спинятися місцевий гігант - Коксохімічний комбінат. Спільними зусиллями відновлено більшість будинків. Здійснюють діяльність усі соціальні заклади, в тому числі школи і садочки. Наших дітей круглий рік намагаємось повезти в усі куточки країни.

Авдіївка живе! В першу чергу завдяки героям, котрі тоді, 30 липня, її звільнили. А також завдяки всій армії цілеспрямованих людей, що забезпечують її щоденну життєдіяльність.

А ми будемо жити. І рухатись вперед. На зло всім, хто зазіхає на наші землі, мріючи бачити тут ментально зовсім протилежний світ.

Зі святом, Авдіївко!