- 
Для сотень тисяч українців, які виїхали з окупованих або зруйнованих міст, питання житла залишається одним із найболючіших
Людина може мати квартиру в Авдіївці, Бахмуті, Маріуполі чи Лисичанську, але фактично не мати ані доступу до неї, ані можливості підтвердити ступінь руйнування.
Вирішити цю проблему мав законопроєкт №11161. Верховна Рада ухвалила його ще 19 грудня 2024 року - «за» проголосували 292 депутати. Однак станом на 18 вересня 2026 року в офіційній картці парламенту документ усе ще має статус «Передано на підпис Президенту».
Що саме мав змінити закон
Головна проблема нинішньої системи полягає у тому, що для компенсації за конкретно знищене житло необхідно підтвердити факт його руйнування. На окупованій території або там, де тривають бойові дії, провести звичайне обстеження часто неможливо.
Закон №11161 пропонував інший підхід: житло на територіях активних бойових дій або тимчасової окупації, яке неможливо обстежити через війну, для цілей компенсації могло вважатися знищеним. Це дозволило б не чекати фізичного доступу до будинку і не вимагати обов’язкового огляду чи фото- та відеофіксації пошкоджень.
За роз’ясненнями авторів документа, ще одна принципова умова - власник, отримуючи компенсацію, мав би відмовитися від права на відповідне майно на користь держави. Для отримання компенсації також передбачалася умова проживання в Україні протягом двох років перед поданням заяви, із визначеними законом винятками.
Саме тому документ був особливо важливим для мешканців Маріуполя, Авдіївки, Бахмута, Волновахи, Сєвєродонецька та інших міст, де перевірити стан квартири чи будинку фізично неможливо.
Чому навколо закону виникла дискусія - дізнайтеся за посиланням.
