30 років минуло з того часу, як останні радянські солдати залишили територію Афганістану. Серед тих, хто там загинув, були й мешканці міста Авдіївка. 

15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, а для переважної більшості українців – це день вшанування пам’яті загиблих воїнів-афганців. Покоління афганців було і є прикладом мужності для українських захисників. Афганістан став школою патріотизму, військової служби та братерства. Адже без цього неможливі перемоги навіть найсильнішої армії. Бойовий досвід офіцерів і солдатів став своєрідним фундаментом для становлення сучасного українського війська.

На сайті військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка згадали загиблих воїнів-інтернаціоналістів, які мешкали в місті Авдіївка. 

Рядовий Хлистун Віктор Григорович

Народився 2 вересня 1965 року в місті Комсомольське Старобешевського району.

Після закінчення восьмирічної школи № 1 в місті Авдіївка працював автослюсарем в Донецькому виробничому об'єднанні вантажного автотранспорту.

16 квітня 1984 року Ясинуватським ОМВК  Донецької області призваний на  військову службу та направлений до навчального підрозділу військової  частини 64049.

Отримавши військову спеціальність водія, рядовий Хлистун Віктор був направлений для подальшого проходження служби у військову частину 24785.

Віктор брав участь у бойових операціях по ліквідації бандформувань повстанців.

24 вересня 1985 року під час проведення операції в районі населеного пункту Айбак перебував у складі колони, що доставляла продовольство і боєприпаси мотострілецьким підрозділам.  В районі населеного пункту Работак автоколона піддалася сильному обстрілу із засідки.  В результаті, одна з машин, яка знаходилася в "голові" колони, була пошкоджена пострілом з гранатомета.  Діючи сміливо і рішуче, рядовий Хлистун під сильним вогнем противника пробрався до машини і вивів її в безпечне місце.  Прицільним вогнем з автомата Віктор придушив вогневу точку повстанців, чим багато в чому сприяв виконанню поставленого завдання.

У цьому бою рядовий загинув, до кінця виконавши свій військовий та інтернаціональний обов'язок.  За мужність і відвагу, проявлені в Афганістані, нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно).

Рядовий Хробак Сергій Григорович

Народився 1 лютого 1964 року в місті Авдіївка Донецької області.

В місті Маріуполі закінчив 8 класів СШ № 3 санаторію-інтернату, згодом професійно-технічне училище № 43 в місті Авдіївка. Захоплювався фотографією, грав у футбол і хокей, любив природу.

Працював слюсарем сантехніком.

1 жовтня 1982 року Ясинуватським ОМВК призваний на військову службу і спрямований в навчальний підрозділ з підготовки водіїв в місто Самарканд.

З грудня 1982 року проходив службу водієм військової частини 69706. Мамі Єві Андріївні, він встиг написати єдиний лист, в якому повідомив: «Прибули в Кабул благополучно.  Тут все кругом сіро, одноманітно.  Скрізь гори, покриті сліпуче білим снігом.  Все добре..»

Сергій Хробак постійно здійснював рейси, забезпечуючи матеріальними засобами і боєприпасами частини, котрі вели бої з повстанцями.  При виконанні бойових завдань неодноразово піддавався обстрілу, брав участь в рейсах по забезпеченню рейдових операцій, проявляючи при цьому мужність і відвагу.  13 лютого 1983 року, виконуючи рейс за маршрутом Кабул-Мехтерлам- Джелалабад, колона, в складі якої перебував рядовий Хробак, раптово піддалася обстрілу повстанців.  Рядовий загинув, до кінця виконавши свій військовий обов'язок. За мужність і відвагу, проявлені в Афганістані, нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно).

Рядовий Печерський Олександр Миколайович

Народився 17 лютого 1962 року в селі Нижнє-Велике, Валовського району, Липецької області.

У 1979 році Олександр закінчив середню школу  №5 міста Авдіївка  Донецької області, після якої продовжив навчання у професійно-технічному училищі № 43 та отримав у 1980 році спеціальність слюсаря.

14 травня 1980 року Ясинуватським ОМВК Донецької області призваний на військову службу і направлений до навчального підрозділу військової частини 10858 з підготовки механіків - водіїв середнього танка. З травня 1981 року служив у військовій частині 71183 механіком-водієм, а потім заряджаючим середнього танка.

14 липня 1981 року рядовий Олександр загинув у бойовій операції.

З архівних документів: "За короткий період служби в частині рядовий Печерський показав себе мужнім і ініціативним воїном. Приймаючи участь у бойовій операції зі знищення повстанців в районі населеного пункту Гірішк, отримав важке поранення і помер у госпіталі Ташкента».

За мужність і відвагу, проявлені в Афганістані, нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно).

Рядовий Євдошенко Олександр Миколайович

Народився 1 березня 1964 року у робітничій сім’ї в місті  Кремінна Луганської області

Після закінчення 8 класів Авдіївської школи № 3 Олександр вступив до професійно-технічного училища № 43, отримавши спеціальність слюсаря.

1 квітня 1982 року Ясинуватським ОМВК Донецької області призваний на військову службу та направлений до навчального підрозділу з підготовки водіїв. З червня 1982 року рядовий продовжив службу у військові частині  65528  водієм. До призову на військову службу працював слюсарем на автобазі «Донбастрансбуд».

Загинув 27 липня 1982 року, при виконанні бойового завдання, отримавши численні  поранення. За мужність і відвагу, проявлені в Афганістані, нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно). 

*** 

Нагадаємо, що ВЦА м. Авдіївка прийняла рішення про надання одноразової фінансової допомоги воїнам - інтернаціоналістам, учасникам бойових дій на території інших держав та матері загиблого військовослужбовця.