У селах майже вдвічі менше учнів мають доступ до дистанційного навчання, ніж у містах. Про це свідчать результати опитування педагогів, учнів та їхніх батьків, проведеного Державною службою якості освіти.
Лише 31% учителів у селах та 56% у містах зазначили, що всі учні початкової школи були охоплені дистанційним навчанням. У базовій та старшій школі показники майже не відрізняються: 33% у селах та 60% у містах.
Дослідження показало, що освітній процес в умовах дистанційного навчання недостатньо гнучкий та обмежений у видах діяльності.
На запитання «Що би ви хотіли змінити в організації дистанційного навчання у своїй школі?» учні відповідали, що їм не вистачає:
- пояснень від учителів замість самостійного опрацювання;
- презентацій навчального матеріалу, щоб краще зрозуміти тему уроку;
- часу пояснення нових тем.
Серед причин, чому діти не могли навчатися, батьки найчастіше вказували на хворобу, відсутність інтернету або слабке його з’єднання.
У початковій школі 29% батьків зазначили, що діти не вчилися, бо самостійно не могли підключитися до онлайн-платформ, 20% – перебували у бабусі/дідуся, де немає відповідних умов для навчання, а 13% – бо не вміють вчитися самостійно.
«Дистанційка» вплинула і на результати навчання учнів. І хоч з більшості предметів, на думку вчителів, результати не змінилися, однак це не стосується:
- математики (51% педагогів початкової школи у селі вказали на погіршення результатів, 42% – у місті, такої ж думки 61% вчителів базової школи у селі та 45% у місті, 66% вчителів старшої школи у селі та 45% у місті);
- іноземної мови (про погіршення вказують 56% вчителів початкової школи в селі і 33% вчителів у місті, 59% вчителів базової та старшої школи у селі та 39% у місті);
- хімії (54% вчителів базової школи відзначають погіршення результатів навчання учнів у селі та 39% у місті, про це ж кажуть 63% педагогів старшої школи в селі та 38% у місті).
Погіршилися, на думку вчителів, результати навчання учнів також і з української мови, фізики та астрономії.
Серед чинників, які негативно впливають на результати навчання вчителі насамперед називають відсутність «живого спілкування».