Для запровадження механізмів молодіжної політики, які працюватимуть у кожній громаді, не вистачить ресурсів одного Міністра молоді та спорту. Тому відомство залучає до цього процесу представників молодіжних організацій та експертів, які працюють із молодими людьми. Про це говорила заступниця Міністра молоді та спорту Марина Попатенко під час публічного обговорення «Пріоритети Міністерства молоді та спорту на 2021–2022 роки: що очікують громадяни?» 12 березня, повідомляє avdeevka.city за посиланням на сторінку Реанімаційний Пакет Реформ у Facebook.
Попатенко назвала пять ключових пріоритетів Мінмолоді та спорту в молодіжній політиці:
- Підвищення компетентності молоді, зокрема в обізнаності у своїх правах. Це буде завданням неформальної освіти.
- Підвищення рівня культури волонтерствасеред молоді.
- Залучення молодих людей до ухвалення рішень: молодь має знати, як долучитися до змін у своїх громадах. Цього можна досягти через розвиток шкільного та студентського самоврядування, а також створення Молодіжних рад у регіонах.
- Підвищення соціальної згуртованості молоді: «Ми 7 років перебуваємо в стані війни. Але рано чи пізно ми повернемо окуповані території. І ми маємо повертати свідомість людей на цих територіях до української ідентичності».
- Посилення молодіжних громадських організацій та ГО, які працюють із молоддю,зокрема через механізм інституційноїпідтримки цих організацій: «Тільки в діалозі та партнерстві з громадянським суспільством ми зможемо реалізувати молодіжну політику в Україні на всіх рівнях».
Зі свого боку голова наглядової ради «Пласту — Національної скаутської організації України» Юрій Юзич виокремив дві нагальні потреби в молодіжній політиці: ухвалення в другому читанні законопроєкту «Про основні засади молодіжної політики» та розроблення обласних і місцевих молодіжних програм.
«Законопроєкт інституціоналізує парадигму, яка вже частково прописана в підзаконних актах. Але до другого читання проєкт закону готували без залучення експертного середовища. Тому зараз маємо збирати всі зауваження та пропозиції», — каже Юзич.
А значним позитивом він назвав запровадження інституційної підтримки молодіжних організацій через Український молодіжний фонд, створення якого також передбачається законопроєктом.
Проєкт закону «Про основні засади молодіжної політики» в другому читанні можуть розглянути вже наступного тижня, прогнозує народний депутат Олександр Санченко.
«Закон — це завжди сума компромісів. Водночас це можливість ухвалити великий документ, який закладає основи молодіжної участі», — пояснює депутат.
Він назвав три важливі аспекти законопроєкту:
Участь молоді: «Ми синхронізуємося з Європою, де молодіжна політика базується на залученності». А при Кабінеті міністрів буде створена Молодіжна рада, яка складатиметься з представників Уряду та молодіжних організацій у співвідношенні 50/50.
Молодіжна інфраструктура: створення Молодіжних центрів у регіонах і громадах.
Фінансування: Український молодіжний фонд надаватиме інституційні та проєктні гранти, які можуть отримувати й неформальні молодіжні об’єднання, що сприятиме «позитивній конкуренції ідей».
Про важливість інфраструктури для молоді говорив і керівник Української академії лідерства Роман Тичківський: «З боку держави важливо забезпечити молодіжні організації необхідною інформаструктурою. Знаємо, що багато інфраструктури зараз перебуває у власності громад. Але [через корупційні схеми «виводу» комунального майна в комерційне] Фонд держмайна ускладнив можливість отримати це майно в користування».
А Євген Бондаренко, в. о. директора Всеукраїнського молодіжного центру, закцентував увагу на необхідності моніторингу молодіжної інфраструктури в регіонах.
«Нещодавно ми здійснили відповідний моніторинг у Херсонській області. Звіт із рекомендаціями за його підсумками опублікуємо наприкінці березня. Далі ми раз на рік будемо моніторити три області», — обіцяє Бондаренко.
Нагадаємо, 10 березня відбулися публічні обговорення пріоритетів Міністерства охорони здоров’я на 2021–2022 роки
Це публічне обговорення організовано Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ разом з Інститутом «Республіка» за сприяння Національного Демократичного Інституту та завдяки щедрій підтримці британського народу через Фонд розвитку ефективного врядування Сполученого Королівства.
