Про Ольгу Мозолевську, заручницю представників незаконних збройних формувань, майже нічого не чутно три з половиною роки - навіть найближчі родичі досі достеменно не знають, де її утримують нині у Донецьку, повідомляє avdeevka.city з посиланням на Медійну ініціативу за права людини.
- Оля раптово зникла у середині жовтня 2017 року. Точної дати не знаю, оскільки дружина одна була у Донецьку і на зв'язок припинила виходити приблизно 15 жовтня, - говорить чоловік Ольги Віталій Мозолевський.
До війни вони разом жили в Авдіївці, а після початку агресії РФ виїхали до матері Ольги у Мар'їнський район.
- Туди, де менше стріляли, адже у нас був маленький син, - продовжує чоловік. - Оселилися у селі у старому будинку. Роботи у Віталія постійної не було, а Ольга доглядала за дитиною.
Приблизно наприкінці 2015 року жінка знайшла роботу у Донецьку у ресторані - за фахом кухар, спочатку працювала офіціанткою, а потім адміністратором. Їздила щоразу на окуповані території на кілька тижнів і поверталась додому. Так мало бути і тоді.
- Телефон не відповідав кілька днів. У селі вже почали говорити, що бачили Олю на підконтрольній Уряду України території. Я подав заяву до поліції у Курахово про зникнення людини. Там перевірили - Ольга з непідконтрольних територій не виїжджала. Поїхав шукати її до Донецька - там місцева так звана міліція заяву не приймала, і ніхто нічого про Ольгу не чув. Як виявилося пізніше, перші півроку її утримували десь у підвалі під чужим прізвищем. Але це мене, мабуть, врятувало. За кілька тижнів, коли я повернувся, зателефонувала людина з Донецька - мовляв, ти заяву подавав, приїжджай. Я не зміг поїхати одразу - сину було чотири роки, він не міг лишатися без мене, мабуть, щось відчував. Коли я почав розпитувати ту людину, з ким розмовляю, почув: «Яка різниця, зустрінемо тебе прямо на блокпосту». Потім мені в СБУ сказали, що виманювали, мабуть, аби тиснути на Ольгу, - продовжує Віталій Мозолевський.
Тим часом Ольгу представники незаконних збройних формувань утримували на заводі «Ізоляція» у Донецьку - підприємстві, яке від початку збройної агресії РФ вони перетворили на в’язницю. Затримані, що перебувають там, не можуть побачитися з родичами або навіть отримати передачу.
- Одного разу дружина подзвонила, це було десь за шість місяців після зникнення, але про себе нічого не сказала, а лише розпитувала, як ми, - додає Віталій.
Тим часом у 2018-му році Ольгу на «Ізоляції» бачив колишній заручник Олександр Тимофєєв, звільнений у грудні 2019 року. Згодом, впізнав її на фото.
- З лютого по квітень 2018 року мене примушували виконувати господарські роботи на території «Ізоляції», - говорить він МІПЛ. - Щоразу ми працювали разом - близько десяти-дванадцяти чоловіків. Прибирали сніг, листя, копали землю, білили дерева. Зазвичай охороняло нас кілька конвоїрів. Під час робіт я кілька разів бачив молоду дівчину, яка працювала у приміщенні кухні та їдальні для охоронців. Це худорлява молода жінка, років тридцяти, біляве, зібране в хвостик, волосся, зі змученим обличчям. Можливо, ми би і не помічали її – працювали з опущеними очима, аби один з охоронців час від часу не кричав, щоб ми не задивлялися у її бік, коли та виносила сміття або стояла на ганку кухні».
Але такі подробиці родина Ольги не знала до грудня 2019 року. Лише після так званого обміну полоненими Віталію подзвонила одна з колишніх заручниць та повідомила: Ольга досі на «Ізоляції». Вона підтвердила: Мозолевська працює на кухні, і дуже сподівається, що піде на обмін. «Але її справа взагалі не просувалася за два роки, не возили до “слідчого”. Вона навіть точно не знала, за якою статтею її затримали - говорили шпигунство», - сказала колишня заручниця.
- А мені якісь люди повідомили, що Ольгу обвинувачують у спробі викрадення військовослужбовця так званої «ДНР». Для мене все це звучить як маячня. Ольга завжди була відкрита, нічого не приховувала - можливо, хтось її у щось втягнув або підставив», - думає Віталій.
