Сьогодні авдіївці та мешканці Донеччини віддають данину поваги тим, хто героїчно боронив свою землю зі зброєю в руках та самовіддано працював у тилу, вшановують пам’ять тих, хто загинув під час визволення рідного краю від нацистських окупантів. До 78-річчя визволення Донбасу від нацистів Народний музей історії міста Авдіївки підготував добірку фактів про вигнання нацистських окупантів з Авдіївки з книги Миколи Стешенка, повідомляє avdeevka.city.
У вигнанні окупантів брала участь вся Україна: регулярні радянські війська та червоні партизани (разом понад 3 млн солдат-українців), національне підпілля на чолі з Українською повстанською армією (близько 100 тисяч вояків) та бійці на усіх інших фронтах світу, що наближали спільну перемогу над Гітлером.
Отже: «…станом на 7 вересня 1943 року полоса оборони німців йшла біля північно-східного краю міста. Тут німці прикривали свій аеродром.»
«…потужних боїв за райцентр не було. В селищі Авдіївка-1 спротив радянським військам окупанти завдали в районі залізничної станції».
«…під час відступу німецько-італійських військ з Авдіївки, згідно з «Директивою про евакуацію, зруйнування, вивезення майна», були зруйновані цегляно-черепичний завод, транспортно-ремонтні майстерні, млин і олійний цех в Авдіївці (документи держархіву Донецької області свідчать про те, що ці самі об’єкти були відбудовані німцями після відступу радянської армії з території Авдіївки в 1941 році).
«…імена загиблих під час вигнання нацистських окупантів з Адіївки (І.Базолій, Г.Спіцина, М.Хатнюка) були встановлені школярами-краєзнавцями (вчитель О.О. Юрченко)».
«…повідомлення радянського інформаційного бюро про звільнення радянськими військами міст Сталіно, Красноармійська, Ново-Економічного, селищ Авдіївка, Селідовка та залізничних вузлів Ясинуватої та Красноармійська було проголошено 8 вересня 1943 року».
