Напередодні Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні керівництво територіального центру соціального обслуговування та надання соціальних послуг відвідало підопічного відділення соціальної допомоги вдома, ветерана Великої Вітчизняної Війни Василя Колесова, повідомляє avdeevka.city.
Василій Васильович народився 14 серпня 1927 року в хуторі Кірш Ясинуватського району в багатодітній родині. Після смерті чоловіка, мати Василя виховувала всіх дітей самотужки. В 1941 році хлопець закінчив 7 класів Первомайської школи. Коли почалася війна багатьох чоловіків забрали на фронт, а чотирнадцятирічному Васильку доводилося працювати на рівні із дорослими, щоб допомогти матері.
В листопаді 1944 року 17-річного юнака призвали до армії. Службу Василь розпочав в м. Молотов (нині м. Перм) Пермської області. Там, в «учебці» хлопців готували в похід на взяття Берлину, але влітку 1945 року військам було віддано наказ про підготовку наступальної операції в Центральній Маньчжурії. 91-ша гвардійська стрілецька дивізія, до якої входив 227-й полк, отримала завдання форсованим маршем пройти через територію Монголії, подолати розпечену сонцем пустелю Гобі та важкодоступний хребет Великого Хінгана та зайти в тил Квантунської армії. Майже за місяць пішки з ручним кулеметом в руках молодий солдат подолав більше 1 тис. км! За участь в цій операції отримав виногороду – медаль «За перемогу над Японією». За участь в бойових діях Василь Васильович здобув ще багато винагород.
Після закінчення бойових дій 2 вересня 1945 року був направлений на курси радистів. До 1951 року продовжив службу в м. Порт-Артурі на посаді особистого зв`язківця командира дивізії.
Після сімох років служби повернувся до України та розпочав свою трудову діяльність в Донецькому аеропорту (тоді він мав ще назву Сталінського аеропорту). В 1953 році разом із родиною оселився в селищі Опитне, що під самим Донецьком, де власноруч побудував великий дім… Але, за іронією долі, війна вдруге настигла Василя Васильовича: в 2014 році – снаряд влучив в його дім та вщерть зруйнував його. Тільки дивом пан Василь залишився живий.
Зараз Василь Васильович мешкає в Авдіївці. З січня 2019 року працівники територіального центру не тільки допомагають ветерану-переселенцю поратися по господарству, а ще й намагаються подарувати частинку тепла та уваги, якої так не вистачає літнім людям.
