Сьогодні, 21 листопада, у День Гідності та Свободи, в Авдіївці, біля пам'ятника Шевченку, відбувся урочистий мітинг. Разом з усією країною прифронтове місто згадує події на Майдані 2004 і 2013 років, повідомляє avdeevka.city.
Святковий захід зібрав небайдужих городян, представників влади, громадських активістів та військових.
Перший заступник голови ВЦА Авдіївки Володимир Рекшинський привітав усіх присутніх зі святом та побажав українцям миру та злагоди. Військових нагородили медалями.
Учасники мітингу згадали тих, хто зробив свій вагомий внесок у Помаранчеву революцію та Революцію Гідності, хто прагнув кращого майбутнього своїй державі.
Хвилиною мовчання вшанували пам’ять героїв, які ціною власного життя пробудили у свого народу почуття патріотизму та гідності, які загинули під час двох революцій та у зоні бойових дій - за свободу і територіальну цілісність України.
Важливі для майбутнього українського народу й водночас трагічні події на Майдані не залишили осторонь і авдіївську молодь. Школярка Анастасія Костіна, пропустивши крізь себе весь біль тих тривожних подій Революції Гідності, написала вірш “Останній лист сина матері”. Своїм поетичним твором талановита дівчина багатьох змусила змахувати сльози. Вірш не залишив байдужими і журналістів сайту avdeevka.city - робота юної авдіївської поетеси не має залишитись без уваги.
“Останній лист сина матері”
Мамо, прошу тебе, не плач.
Я повернуся, обіцяю.
За все мені ти, Матвієнко, пробач.
Перед Вкраїною я голову склоняю.
Мій рідний край зараз у біді,
Не можу, руки склавши, я сидіти,
Настали дні криваві та страшні -
Треба народ увесь збудити.
Ми - українці, і слід нам пам'ятати, браття,
Що живемо на українській ми землі.
Треба спинити це розладяя,
Поки ми всі на одному гіллі.
Нікому не вдасться нас роз'єднати,
Бо в нас тече слов'янська кров.
Ми всі готові за Вкраїну встати,
Бо то є вся наша любов.
Тому, пробач мені, матусю,
Що не вернувся я назад.
Ти поцілуй мою Катрусю,
Я сам обрав загинути від барикад.
Я бачив той майдан, я бачив біль,
Як всі боролись, помирали.
Тоді на нас йшов “Беркут” звідусіль…
Вони найкращих забирали.
Я буду завжди поряд, буду, пам'ятай це!
Прийду до тебе в снах і притулюсь.
Я вірю, що над нами зійде сонце,
А я з небес на перемогу подивлюсь.
