Авдіївка більше не є просто містом на передовій, а є значною перешкодою для військових цілей москви - прямо на шляху російських військ, які прагнуть просунутися і отримати контроль на сході. В цьому переконалися журналісти відомого видання The New York Times, завітавши до прифронтового міста.
Хоч місцеві й живуть роками в тіні боротьби з підтримуваними росією сепаратистами, небезпека, з якою вони стикаються зараз, може бути значно більшою. Від того, чи зможуть Авдіївка та подібні міста на сході дати відсіч російським військам залежить, чи зможе москва отримати перемогу після серйозної поразки на півночі. Але Кремль має намір вирвати Донецьку і Луганську області з-під контролю України і жителі всієї лінії зіткнення вже почали “відчувати смак” того, що приготували російські військові.
У місті немає ні тепла, ні води, а електрика є лише в окремих місцях. У 65 бомбосховищах міста оселились близько 2 тисяч людей, а значній частині жителів вдалося виїхати. За словами чиновників, з 30 000 довоєнних жителів міста залишилося лише близько 6000, а періодичні артилерійські та ракетні обстріли постійно тримають більшість людей під землею.
Начальник міської військової адміністрації Віталій Барабаш порівняв бомбардування Авдіївки з першими днями нападу на Маріуполь:
“Вони не можуть пройти через лінію фронту і через це починають просто руйнувати місто”, - розповів очільник міста про російські війська.
Хоча українські сили все ще утримують лінію зіткнення, російські атаки значно посилилися, а обстріли з початку війни пошкодили близько 800 будинків. Центральну лікарню в Авдіївці нещодавно відремонтували, але в середу вона не мала електрики, а питну воду можна отримати лише з великої блакитної цистерни у фоє. Лікар-хірург Михайло Орлов проживає в цьому приміщенні понад місяць. Він не йде додому, бо боїться потрапити під обстріли по дорозі й не повернутись. За його словами травми, які йому довелося лікувати останніми тижнями, є серйознішими за все, що він бачив з 2014 року. Журналістам він показав 30-сантиметровий шматок металу - уламок ракети, який він дістав зі спини жінки минулого місяця. Їй вдалося вижити.
Його колега, медичний директор Віталій Ситник, сказав, що травм було б набагато більше, якби мешканці не звикли проводити більшу частину свого часу в підвалах.
У складі, освітленому однією свічкою, 72-річна Валентина Мутьєва провела більшу частину минулого місяця разом із 10 іншими людьми, включно з її дочкою та двома онуками. Попри те, що жінка сумує за домашнім затишком, справді її хвилює те, як війна вплинула на дітей міста. Вона вказала на одного зі своїх онуків Сашу, білявого 15-річного хлопчика. Жінка каже, що він почав ходити вночі і розмовляти сам із собою.
В іншій частині міста вибух ракети, який прогримів по стінах підвалу, чомусь не збентежив 6-річну дівчинку Варвару, яка сиділа і малювала за столиком. Коли вона закінчила, вона показала репортеру малюнок зеленого інопланетянина з порожнім чорним оком, який, за її словами, призначений для того, щоб бачити майбутнє. Вона з радістю оголосила, що за словами інопланетянина репортер буде жити вічно.
“А як щодо війни? Коли вона закінчиться?”, - запитали в неї.
“Цього він не бачить”.
Матеріал підготовлений сайтом СВОИ.CITY. Фото Лінсі Аддаріо для The New York Times.
